Не забувай…

Не забувай в думках ні на хвилину,

Що там, де в очі дивиться війна,

Де смерть лоскоче пазурами спину

і лізе чужоземна сарана...

Стоїть чийсь син... стоїть чиясь дитина...

Чиясь частинка серця і душі...

Чиясь така безмежна половина

І цілий всесвіт в кожному вірші...

Не забувай... Коли лягаєш спати,

Коли зима постукає в вікно,

Коли кругом загорне сніг лапатий

Всю землю у біленьке полотно.

Не забувай... Молися... Тихо дякуй...

Бо там під снігом у далекім бліндажі

Тримають спокій молоді солдати

Своїм життям... щоразу на межі...

Не забувай...

Як хочеться кричати, коли нестача світла,

Чи тепла...

Що десь в куточку плаче чиясь мати

Й чиясь загорьована вдова...

Не забувай в думках ні на хвилину...

Чого вартує там тепер зима...

І яку бачать навкруги вони картину...

Геть не таку, як в тебе із вікна...

Аліна Войтенко.

Маріуполь. Невтрачена надія| Документальний фільм

"Ми просто руйнуємо міста і нікого не звільняємо" - російський десантник

Вірш. Хлопчик Андрійко із ультрас.

Кава, фейсбук, улюблений джаз,
Пошуки правди, знижок і пульту.
....А під дощами стоїть за Донбас
Хлопчик Андрійко із ультрас.
В шафі - Шевченко, Стус і Вольтер,
Блок, словники, коломийки.
....Знову поїхав на схід волонтер -
Він нагодує Андрійка.
Лаємо Путіна і СеРеСеР,
Кризу й прихильників культу.
....Десь без бензину стоїть волонтер,
Мерзне хлопчина із ультрас.
Пишемо пости, ставимо «клас»,
Лаємо Раду за бійки.
«Крим – український! А також Донбас!»
…Ти ще не змерз там, Андрійку?
Треба поїхати в Відень чи Львів -
Нерви зведуть до інсульту!
… Скільки ж ти днів і не спав, і не їв,
Юний хлопчина із ультрас?
Київ живе - ресторани і мийка,
Шопи, салони і бар…
А на Донбасі воює Андрійко -
Ультрас. Дитина. «Айдар».

ТЕТЯНА МАЛАХОВА