🇫🇷 Мальовничий Рібовіль в Ельзасі

У нашій родині вже стало традицією кожний рік їздити на день у Ельзас. Чи восени, коли зібрали врожай, скрізь вино, смачні страви з гарбуза та меду, посмішки, чи в час різдв'яних свят у грудні, коли там, граючи на гармошці співає їхній le père Noël, пахне віпічкою, люди метушаться, шукаючи подарунки, та вражають декорації.

Цієї осені ми хотіли 3-го жовтня оглянути одне маленьке село в Ельзасі. В Німеччині в цей день національне свято, усі заклади зачинені. Таке було враження, що уся Німеччина рванула у Францію. Прокидатися дуже вранці не стали, виїхали о дев'ятій. Парковочного місця ми не знайшли, покружляли і поїхали в інше містечко. Сьогодні я можу сказати - нам пощастило, ми попали в Рібовіль.

На знаменитій Ельзаській винній дорозі у Франції є місце, де час, здається, зупинився ще кілька століть тому. Це Рібовіль (Ribeauvillé) — затишне містечко, затиснуте між смарагдовими пагорбами виноградників та стрімкими схилами Вогезьких гір. Воно ідеально поєднує в собі романтику середньовіччя, величні руїни лицарських замків та багату культуру виноробства. Ми знайшли там автентичну європейську атмосферу, Рібовіль здивув, навіяв настрій бабиного літа та щиро запросив відвідати його у наступні роки. Лише зараз, гуляючи вулочками, ми взнали, що Рібовіль - це місто, де з фонтанів тече вино. Звісно не кожний день, тільки у першу неділю вересня, коли проходить Фестиваль мінстрелів (Pfifferdaj). У цьому році (2026) ми відвідали це чарующе містечко пізнише, після фестивалю, тому розглядаємо цю інформацію про фестиваль як запрошення у майбутнє. Вже з перших кроків ми бачили як на пагорбах Вогезького масиву височіють над містом три руїни родовойої династії сеньйорів Рібоп'єр: Замки Сен Ульрик, Гінсберг та О-Рибоп'єр. Ми не піднялися на верх, не було часу і не планували, тому це також ціль оглянути їх колись. 

Усю нашу увагу зайняла головна історична вулиця Гран-Рю (Grand'Rue): Головна пішохідна артерія міста, вздовж якої тягнуться барвисті фахверкові будинки XV–XVIII століть, затишні кав'ярні, ратуша, кондитерські та невеликі магазинчики з делікатесами.

День був чудовий. Пообідати не встигли, тому купили гуску в банці за кислою капустою, запечену у печі - ммм! - смакота! Дивіться відео.

А потім ще завітали в французський супертаркт E.Leclerc. Купили місцевого ельзасського вина, багет, шинку, французську салямі, різноманітних сирів, два заварних тістечка з карамельним та шоколадним кремами - еклери, провансальського меду - усе що бажає душа та шлунок. 

На все добре!  Tous mes vœux!

🇩🇰 Місто Гадерслев на березі фіорда у казковій Данії. Haderslev im märchenhaften Dänemark.

Давай прогуляємося затишними вуличками одного дуже атмосферного датського містечка. Уявляєш, ми зараз у Гадерслеві (Haderslev) — це справжній прихований діамант на півдні Данії, про який чомусь мало говорять туристичні путівники, а дарма!

Бери з собою гарний настрій, взувай найзручніші кросівки і давай просто поблукаємо. Тут такий ще літній вайб, що хочеться сповільнитися і просто вбирати в себе кожну деталь.

Старе місто, де час ніби став на паузу.

Перше, куди ми йдемо — це історичний центр. Слухай, ці будиночки — це щось неймовірне! Вони наче з малюнків до казок Андерсена. Фахверкові стіни (ну, оці з дерев'яними балочками, знаєш?), бруківка під ногами, якій уже кілька століть, і вікна з білими рамами, на підвіконнях яких обов'язково стоять якісь милі свічники чи фігурки. Данці обожнюють створювати цей свій фірмовий хюгге (hygge) затишок, і в Гадерслеві це відчувається на кожному кроці. Тут немає оцього столичного поспіху, ніхто нікуди не біжить. Кайф!

Кафедральний собор, який видно звідусіль.

Бачиш цей силует? Це Собор Гадерслева (Haderslev Domkirke). Він височіє над усім містом і є його головним орієнтиром. Собор готичний, світлий і дуже величний. Якщо зайти всередину, там така тиша, що чути власні думки. А ще там крута акустика — якщо пощастить потрапити на репетицію органу, то аж мурашки по шкірі.

У соборі була виставка Реформації. Багато бюстів та скульптур реформатора Мартіна Лютера. Але був і легкий переляк. От кого оцей бюст нагадує?

Знаєш, бувають міста-музеї, де все красиво, але якось стерильно. А Гадерслев - він живий, бурхливий.

Він пахне випічкою з корицею з місцевих пекарень, свіжим вітром з фіорду та спокоєм. Сюди треба їхати не за гучними розвагами, а за атмосферою. Щоб посидіти на дерев'яному пірсі, подивитися на качок, і зрозуміти, що щастя — воно в таких простих моментах, живе у цих будинках.

Ну що, як тобі прогулянка? Куди далі зорієнтуємося? На каву в старе місто?

 У Данії ми були вже декілька раз, є інші пости у цьому блозі, якщо цікаво - пошукай!

🇩🇪 Княжий парк Грайц. Кінець літа 2026 року. Fürstlich Greizer Park. Ende Sommer 2026.

Прогулянка Княжим парком у місті Грайц (Тюрінгія) прекрасна в будь-яку пору року, але кінець літа надає цьому історичному комплексу особливої, меланхолійної краси. У моєму новому відео на YouTube я запрошую вас у візуальну подорож цим зеленим серцем міста.

 

 

Спочатку, в середині XVII століття, на цьому місці виник невеликий город, який у XVIII столітті перетворили на придворний сад у стилі рококо (пізнього бароко) з оранжереєю. А вже з XIX століття, після великих повеней на річці Вайсе Ельстер, розпочалася його масштабна перебудова під класичний «природний» парк, створений у стилі англійського ландшафтного саду, якій вражає своїми віковими деревами, просторими галявинами та гармонійним поєднанням з ставком та річкою Вайс-Ельстер. На прикінці серпня та у вересні листя починає повільно змінювати колір, хоча літнє сонце все ще дарує приємне тепло. Справжньою перлиною парку є Літній палац (Sommerpalais), який велично підноситься серед зелені. Сьогодні там розташована відома колекція сатири та карикатури.

Для мене парк у Грайці - це місце спокою та натхнення. Незалежно від того, відпочиваєте ви на березі великого паркового ставка, милуєтеся історичними містками чи просто спостерігаєте за качками - тут можна чудово відпочити душею. Якщо ви плануєте подорож до Тюрінгії, обов'язково завітайте сюди!

Дивіться моє відео, щоб відчути цю мирну атмосферу бабиного літа. Який куточок парку вам подобається найбільше? Пишіть у коментарях!

 

 

🇪🇸 Чарівне іспанське містечко Аямонте. Die reizvolle spanische Städchen Ayamonte.

Денна втеча до Іспанії: чарівне Аямонте. Наша подорож почалися з маленької пригоди — ми сіли на пором у португальському містечку Віла-Real-де-Санту-Антоніу і переправилися через величну річку Гвадіана, яка слугує природним кордоном. Кілька хвилин на воді — і ми вже в зовсім іншій культурі, у колоритному іспанському Аямонте. Воно закохує в себе з першого погляду! 

Найбільше нас вразила церква Іглезія де Нунстра Сеньора де лас Ангустіас  (Iglesia de Nuestra Señora de las Angustias) - її величний, піднесений фасад. І хоч нам не вдалося потрапити всередину, зовнішня архітектура подарувала неймовірні емоції. 

Сам центр міста - це справжній витвір мистецтва. Головна фішка, яка кидається в очі на кожному кроці - це традиційні кахлі. Вони тут всюди: прикрашають стіни, площі і навіть денця балконів знизу! Розглядати ці візерунки можна годинами, але ми усе бігом. 

Перепливаючи з Португалії до Іспанії, ми зовсім забули, що потрапляємо в інший часовий пояс з різницею в одну годину вперед, тому трохи заплуталися, коли ж нам тепер повертатися на зворотний пором. Але цей маленький квест лише додав подорожі колориту! Зате через перепад годин у нас зʼявилася година на каву. Смачнюща, ароматна, міцна - саме те, що потрібно, аби відчути справжній смак іспанського відпочинку. 

Було б цікаво повернутися сюди ще!

🇵🇹 Ві́ла-Реа́л-де-Са́нту-Анто́ніу. Vila Real de Santo António.

 

 Упродовж багатьох століть Португалія мала політичні проблеми зі своїм східним сусідом Іспанією, саме тому завжди приділялась особлива увага до прикордонних територій. Гирло річки Гуадіани відокремлює крайній південний схід Португалії від крайнього південного заходу Іспанії, і протягом багатьох років єдиним португальським захисником національної території у цьому регіоні залишалося селище Каштру-Марин. 

Саме через це у період великих змін в країні 30 грудня 1773 року королем Жозе I було підписано наказ про спорудження нового прикордонного міста — таким чином народжується Віла-Реал-де-Санту-Антоніу. На той час на території майбутнього міста існувало лише декілька рибальських будиночків, а сама місцевість мала назву Santo António da Arenilha. Відповідальним за розбудову міста став Себаштіан де Карвалю. Спорудження відбувалось досить швидкими темпами; 17 травня 1774 року було закладено перший камінь, а вже 6 серпня того ж року закінчуються роботи по зведенню будинку муніципальної палати, митниці і казарми. Було розпочато роботи по зведенню церкви. Будівництво велось за тим самим методом, що використовувався при відбудові центру міста Лісабона — «байші», — з привезених напівфабрикатів, які швидко монтувалися на місті. 13 травня 1776 року роботи було повністю завершено, а квартали нового міста набули правильних геометричних форм, сконцентрованих навколо його головної площі — Маркіза де Помбал.

В кінці 19 століття і на початку 20 століття місто швидко розвивалось, — головним чином завдяки рибальству (вилов сардинії і тунця), перетворившись на важливий центр по виробництву рибних консерв та важливий порт. 1886 року місто стає першим в Алгарве туристичним центром, де при освітленні вулиць було використано природний газ, а вже у 1906 році місто отримало залізничну станцію.

Сьогодні, завдяки своєму розташуванню і розвинутій інфраструктурі, Віла-Реал-де-Санту-Антоніу і муніципалітет є дуже популярними серед туристів з числа мешканців Північної Європи: тут охоче відпочивають німці, шведи та англійці.

🇵🇹 Тавіра - романтична перлина Альгарве. Tavira - romantische Perle in Algarve.

🇵🇹 Фару, місто в яке неможливо не закохатися. Faro: Eine Stadt, in die man sich sofort verliebt.

🇵🇹 Сілвеш - відгук мавританських часів. Silves - Echo maurischer Zeiten.

🇵🇹 Гірське містечко Моншике. Bergstädtchen Monchique.

🇵🇹 Місто та руїни замка Алжезур. A cidade e as ruínas do castelo de Aljezur.

🇵🇹 Португальський Лагуш. Старе місто. Portugiesische Lagos. Der Altstadt.

🇫🇮 Гельсінкі. Центр. Сенатська площа. Узберіжжя. Helsinki Zentrum. Senatsplatz. Ufer.

🇫🇮 Темппеліаукіо - церква у скелі в Гельсінкі. Felsenkirche Helsinki. Temppeliaukion kirkko.

🇫🇮 Гельсінкі. Український вокзал. Футуристична бібліотека. Helsinki. Ukrainischer Bahnhof...

🇫🇮 Тампере. Стара промисловіcть. Ратуша. Базар. Tampere. Alte Industriea...

🇫🇮 Вид на Тампере з Tampere Torni. Туоміо собор. View from hotel Tampere To...

Вид на місто Тампере з Tampere Torni (Solo Sokos Hotel Torni Tampere - це одна з найдивовижніших панорам, які можна побачити у Фінляндії. 

Будучи одним із найвищих готелів країни (88 метрів), ця вежа пропонує захоплюючий огляд міста на 360 градусів, що відкривається з панорамного бару Moro Sky Bar на 25-му поверсі.

Ось що робить цей краєвид особливим:

• Магія двох озер. Тампере унікальне тим, що розташоване на перешийку між двома великими озерами — Нясіярві (Näsijärvi) на півночі та Пюхяярві (Pyhäjärvi) на півдні. З висоти пташиного польоту чітко видно, як місто затиснуте між двома масивами води, які взимку покриваються кригою, а влітку виблискують під сонцем.
• Індустріальна романтика. Прямо посеред міста протікає поріг Таммеркоскі, який з’єднує озера. З вежі чудово видно червоні цегляні будівлі колишніх фабрик (зокрема, знамениту фабрику Finlayson), які сьогодні перетворені на культурні центри, ресторани та музеї. Це поєднання старої промислової архітектури та сучасності створює унікальний силует міста.
• Зелене місто та оглядова вежа Насіннеула. Вдалині можна легко розгледіти ще одну візитівку міста — вежу Насіннеула (Näsinneula), розташовану в парку розваг Сяркянніемі, а також густі фінські ліси, які оточують Тампере з усіх боків.
• Гра світла в різні пори року. Оскільки Фінляндія відома своїми природними контрастами, вигляд із Torni Tampere завжди різний. Влітку, під час білих ночей, тут можна годинами спостерігати за нескінченним заходом сонця, який плавно переходить у світанок. Взимку ж місто перетворюється на казкову засніжену ілюмінацію.

Moro Sky Bar на вершині вежі має відкриту терасу, де можна замовити гарячий суп, випити кави або коктейль, тримаючи все Тампере як на долоні. Це ідеальне місце для того, щоб відчути ритм цього затишного, але водночас динамічного фінського міста.

🇫🇮 Jyväskylä. Ювяскюля.

🇫🇮 Куопіо. Портова территорія. Життя над водою. Kuopio. Hafengebiet. Das...

🇫🇮 Ei hyvästejä. Без прощань. No goodbyes.

🇫🇮 Ринкова площа. 250 років Куопіо. Marktplatz. 250 Jahre Kuopio. Vorber...