🍁 Можливо це наша осінь.🍂

 Ось і пройшло ще одне літо.

Чесно кажучи, воно було важким. Було багато болю від втрат, були важливі дати, були наші спільні маленькі й великі кроки вперед.

Здається, про цю війну й про наш народ уже все сказано до нас. Бернард Шоу колись точно помітив: «...можна брати міста і вигравати битви, але не можна підкорити цілий народ». Олена Теліга додавала, що «держави стоять не на династіях, а на внутрішній єдності і силі народу». А Остап Вишня дуже влучно відповів усім, хто не розуміє нашої суті: «Оті дурні, що кричать «націоналіст!», не розуміють і ніколи не зрозуміють, що я зумів об'єднати любов до мого народу з любов'ю до всіх народів світу!». Всі ці слова - просто підтвердження того, через що ми щодня проходимо разом. Щоб триматися в тонусі й не вигоряти, я продовжую бігати й тренуватися. Навіть зараз, коли починаються перші холоди. Це не про якийсь особливий спорт чи мирний відпочинок - до справжньої свободи ще треба дійти. Це просто мій спосіб тримати голову чистою, а тіло готовим до всього. 

А що потім? А потім, осінь. Для когось це затишні светри й гарячий чай. Для нас, це дощі, перша прохолода й нові випробування. Але знаєте... мова не про погоду. Можливо, це саме наша осінь. Та, яка принесе те, заради чого ми стільки пройшли. І нехай вона пахне для кожного з нас щастям і вірою. Тримаємо свій всесвіт! 

Серафим Цехоцький

🇩🇪 Княжий парк Грайц. Кінець літа 2026 року. Fürstlich Greizer Park. Ende Sommer 2026.

Прогулянка Княжим парком у місті Грайц (Тюрінгія) прекрасна в будь-яку пору року, але кінець літа надає цьому історичному комплексу особливої, меланхолійної краси. У моєму новому відео на YouTube я запрошую вас у візуальну подорож цим зеленим серцем міста.

 

 

Спочатку, в середині XVII століття, на цьому місці виник невеликий город, який у XVIII столітті перетворили на придворний сад у стилі рококо (пізнього бароко) з оранжереєю. А вже з XIX століття, після великих повеней на річці Вайсе Ельстер, розпочалася його масштабна перебудова під класичний «природний» парк, створений у стилі англійського ландшафтного саду, якій вражає своїми віковими деревами, просторими галявинами та гармонійним поєднанням з ставком та річкою Вайс-Ельстер. На прикінці серпня та у вересні листя починає повільно змінювати колір, хоча літнє сонце все ще дарує приємне тепло. Справжньою перлиною парку є Літній палац (Sommerpalais), який велично підноситься серед зелені. Сьогодні там розташована відома колекція сатири та карикатури.

Для мене парк у Грайці — це місце спокою та натхнення. Незалежно від того, відпочиваєте ви на березі великого паркового ставка, милуєтеся історичними містками чи просто спостерігаєте за качками — тут можна чудово відпочити душею. Якщо ви плануєте подорож до Тюрінгії, обов'язково завітайте сюди!

Дивіться моє відео, щоб відчути цю мирну атмосферу бабиного літа. Який куточок парку вам подобається найбільше? Пишіть у коментарях!

 

 

🇩🇪 Новий цвинтар у місті Грайц. Neue Friedhof Greiz.