🇫🇮 Південь Конневезі - природна стежка Калаян Кіррос. Süd-Konnevesi - Kalaj...

🇫🇮 Ei hyvästejä. Без прощань. No goodbyes.

🇫🇮 Ринкова площа. 250 років Куопіо. Marktplatz. 250 Jahre Kuopio. Vorber...

🇫🇮 Вниз з гори Пуййо. Vom Berg Puijo herunter.

🇫🇮 Wintersport in Kuopio. Зимній спорт у Куопіо. #shortfeed #finnland #puij...

🇫🇮 Трампліни на горі Пуййо у Куопіо. Puijo Sprungschanzen in Kuopio.

🇫🇮 Квартира у Куопіо та особливості фінських супермаркетів. The features of...

🇫🇮 Водні канали "Коннус" у фінській Леппявирта. Konnuskanäle in finnische L...

🇫🇮 Стежка та ущелина Оріноро. 🏞️Orinocon polku ja rotko.

Жив-був у самому серці Фінляндії, на таємничому острові Сойсало, прадавній і могутній велетень на ім'я Оріноро. Він був таким величезним, що коли він ступав по землі, навколо тремтіли скелі, а від його подиху шелестіли верхівки тисячолітніх сосен. Понад усе на світі Оріноро любив тишу, спокій та крижану прохолоду північної зими. Коли земля вкривалася снігом, велетень лягав відпочивати на скелястому плато Мустінмякі і засинав глибоким сном.

Але одного разу, тисячі років тому, прийшло незвично спекотне літо. Сонце світило так яскраво й палко, що земля почала тріскатися від спраги, а прохолодний вітер зовсім зник. Оріноро прокинувся від нестерпної спеки. Його серце, що звикло до морозу, почало слабішати. Він блукав лісами, шукаючи хоча б клаптик тіні, але сонце наздоганяло його всюди. Зрозумівши, що на поверхні йому не врятуватися, велетень підняв свої могутні руки до неба, зібрав усю свою силу і з усієї сили вдарив кулаком по міцній скелі. Земля заговорила глибоким гулом, і гранітна скеля розкололася навпіл. Утворилася величезна, глибока ущелина завдовжки у двісті метрів і завглибшки у двадцять метрів. Оріноро спустився на саме її дно, де панував рятівний напівморок. Там, захищена від палючого сонця високими кам'яними стінами, нарешті очікувала його омріяна прохолода. Велетень був так вдячний цьому місцю, що вирішив залишити в ньому частинку своєї зимової магії. Він прошепотів заклинання, і відтоді в ущелині оселився дух Вічної Зими. 

Навіть коли навколо цвіте літо і співають пташки, на самому дні ущелини Оріноро, ховаючись у тіні скель, аж до середини літа лежить справжній сніг та блищить прозорий лід. Минули століття, велетень перетворився на частину цих скель, але його ущелина залишилася. Сьогодні люди проклали туди чарівну стежку, що в'ється крізь густий ліс і повз тихе лісове озеро Орконен. Кажуть, якщо пройти цією стежкою, спуститися дерев'яними містками на дно ущелини і тихо-тихо загадати бажання, торкнувшись прохолодного каменя, то дух велетня Оріноро обов'язково його виконає — особливо, якщо це бажання про мир, спокій та душевну прохолоду.