🇪🇸 Чарівне іспанське містечко Аямонте. Die reizvolle spanische Städchen Ayamonte.

Денна втеча до Іспанії: чарівне Аямонте. Наша подорож почалися з маленької пригоди — ми сіли на пором у португальському містечку Віла-Real-де-Санту-Антоніу і переправилися через величну річку Гвадіана, яка слугує природним кордоном. Кілька хвилин на воді — і ми вже в зовсім іншій культурі, у колоритному іспанському Аямонте. Воно закохує в себе з першого погляду! 

Найбільше нас вразила церква Іглезія де Нунстра Сеньора де лас Ангустіас  (Iglesia de Nuestra Señora de las Angustias) - її величний, піднесений фасад. І хоч нам не вдалося потрапити всередину, зовнішня архітектура подарувала неймовірні емоції. 

Сам центр міста - це справжній витвір мистецтва. Головна фішка, яка кидається в очі на кожному кроці - це традиційні кахлі. Вони тут всюди: прикрашають стіни, площі і навіть денця балконів знизу! Розглядати ці візерунки можна годинами, але ми усе бігом. 

Перепливаючи з Португалії до Іспанії, ми зовсім забули, що потрапляємо в інший часовий пояс з різницею в одну годину вперед, тому трохи заплуталися, коли ж нам тепер повертатися на зворотний пором. Але цей маленький квест лише додав подорожі колориту! Зате через перепад годин у нас зʼявилася година на каву. Смачнюща, ароматна, міцна - саме те, що потрібно, аби відчути справжній смак іспанського відпочинку. 

Було б цікаво повернутися сюди ще!

🇵🇹 Ві́ла-Реа́л-де-Са́нту-Анто́ніу. Vila Real de Santo António.

 

 Упродовж багатьох століть Португалія мала політичні проблеми зі своїм східним сусідом Іспанією, саме тому завжди приділялась особлива увага до прикордонних територій. Гирло річки Гуадіани відокремлює крайній південний схід Португалії від крайнього південного заходу Іспанії, і протягом багатьох років єдиним португальським захисником національної території у цьому регіоні залишалося селище Каштру-Марин. 

Саме через це у період великих змін в країні 30 грудня 1773 року королем Жозе I було підписано наказ про спорудження нового прикордонного міста — таким чином народжується Віла-Реал-де-Санту-Антоніу. На той час на території майбутнього міста існувало лише декілька рибальських будиночків, а сама місцевість мала назву Santo António da Arenilha. Відповідальним за розбудову міста став Себаштіан де Карвалю. Спорудження відбувалось досить швидкими темпами; 17 травня 1774 року було закладено перший камінь, а вже 6 серпня того ж року закінчуються роботи по зведенню будинку муніципальної палати, митниці і казарми. Було розпочато роботи по зведенню церкви. Будівництво велось за тим самим методом, що використовувався при відбудові центру міста Лісабона — «байші», — з привезених напівфабрикатів, які швидко монтувалися на місті. 13 травня 1776 року роботи було повністю завершено, а квартали нового міста набули правильних геометричних форм, сконцентрованих навколо його головної площі — Маркіза де Помбал.

В кінці 19 століття і на початку 20 століття місто швидко розвивалось, — головним чином завдяки рибальству (вилов сардинії і тунця), перетворившись на важливий центр по виробництву рибних консерв та важливий порт. 1886 року місто стає першим в Алгарве туристичним центром, де при освітленні вулиць було використано природний газ, а вже у 1906 році місто отримало залізничну станцію.

Сьогодні, завдяки своєму розташуванню і розвинутій інфраструктурі, Віла-Реал-де-Санту-Антоніу і муніципалітет є дуже популярними серед туристів з числа мешканців Північної Європи: тут охоче відпочивають німці, шведи та англійці.

🇵🇹 Соляна ферма у Тавірі. Saline in Tavira.

Біле золото Алгарве.

Португалія — це не лише про океанські хвилі, архітектуру мануеліно та смачну рибу. Цього літа наша відпустка привела нас у дивовижне місце на півдні країни — на соляні ферми (salinas) міста Тавіра, що розташовані в самому серці природного парку Ріа-Формоза.

 

Спека, що плавить повітря, та сліпуча білизна.

Перше, що зустрічає тебе на підході до салінас — це неймовірна, майже відчутна на дотик португальська спека. Сонце тут палить нещадно, а повітря навколо басейнів здається густим від солі. Але справжній шок — це візуальний ефект. Коли виходиш до соляних чеків (прямокутних басейнів), очі сліпить від абсолютної, кришталевої білизни. Вода в процесі випаровування набуває різних відтінків — від ніжно-рожевого до сліпуче білого, коли сіль уже готова до збору. Це виглядає як інша планета, де сніг лежить посеред літа, а замість морозу вас обпікає гарячий вітер. 

 

Люди, які створюють магію: Хто збирає сіль?

Ми звикли бачити сіль у сільничках, але мало хто задумується, яка це важка праця. Що цікаво, зараз на фермах Тавіри працює багато емігрантів із Пакистану. У цих надскладних умовах — під палючим сонцем, стоячи майже по коліно в солоній ропі — ці хлопці працюють із неймовірною витривалістю. Вони вручну за допомогою спеціальних великих дерев'яних грабель згрібають соляні кристали у величезні білі піраміди. Це традиційне ремесло, яке майже не змінилося за століття, і бачити цю міжнародну команду за роботою було дуже пізнавально. Вони створюють ту саму знамениту Flor de Sal (соляну квітку) — преміальну сіль, яку обожнюють шеф-кухарі по всьому світу.

Соляні рослини. Диво виживання.

Природа навколо салінас вражає своєю адаптивністю. Здавалося б, у такій солоній воді нічого не може жити. Але ні! Навколо басейнів ростуть унікальнi соляні рослини (галофіти). Найбільше нас зацікавила солонець (Salicornia) або, як її ще називають, морська спаржа. Вона виглядає як маленькі зелені кактуси без колючок або сукуленти. Ба більше, вона їстівна! Місцеві додають її в салати замість солі, бо вона має приємний солоний, свіжий хрускіт. Поруч росте Inula crithmoides - (золотий самфір) та інші дивовижні трави, які навчилися пити солону океанську воду й виживати там, де все інше загинуло б.

Пташиний рай

Салінас у Тавірі — це не просто виробництво, це жива екосистема. Оскільки у воді живе безліч дрібних рачків (артемій), сюди злітаються тисячі птахів. Головні зірки тут, безперечно, рожеві фламінго. Саме завдяки споживанню цих рачків фламінго і мають свій чарівний рожевий колір. На жаль ми фламінго не побачили. Також, тут можна зустріти: чоботарів з їхніми кумедними, загнутими догори дзьобами, кулиеув-довгоногів, які швидко бігають по краях басейнів, зграї чайок та чапель. Для спостереження за птахами це місце просто ідеальне.

🇵🇹 Тавіра - романтична перлина Альгарве. Tavira - romantische Perle in Algarve.

🇵🇹 Альтура, пляж Алагоа, дюни, місцевість. Altura, Strand Alagoa, die Dünen und Ort.