Завжди відкрита до нових знайомств в інтернеті.
Всегда открыта для новых контактов.
Ich bin immer offen für neue Kontakte.
I am always open to new contacts
Я даже не смогла написать что-то в тексте... Фотки не мои, фейсбуковские друзья моей институтской подруги, они волонтёры, сфотографировали своего сына. Он когда-то вырастит и будет видеть эти фото...
Тем кто не понимает что мы видим, что к Украиной и украинскими людьми произошло, тем с нами не по пути... Мне одна подруга написала: "Скоро откроем фабрику по массовому производству мыла, всё началось с того, что Ириша, варила сама жовто-блакитне мило в посылки солдатам". Ирише 10 лет.
Наталю, у мене така ж реакція - сльози на очах.... На фотографії цієї дитини можу дивитися годинами. Як би не було, але у нас, тим кому зараз 40-50 і більше, таки є синдром, в більшій чи меншій мірі, колишньої радянської людини.... хай навіть у сім'ї нас виховували в українському дусі, але школа, інститут, робота давали своє... а це покоління вільне від цього.
А я даже для себя не знаю хорошо это или плохо. Да они уже другое поколение, но они же не только в другом свободном духе воспитываются, у них же и что-то забирается: они не будут так как мы свободно говорить на русском, они не будут стремиться в "Артек" на каникулы, они не будут знать "Бородино" Лермонтова на изусть ( а нафиг оно надо знать его наизусть?). Я просто в Украине не живу и не вижу что приходит на место уходящего. Надеюсь только что приходящее положительно.
Таня, я так хочу что бы он в песочнице сидел, с формочками играл, а не сети плёл. Я так хочу, что бы эти сети нужны были только для учений, а не для реальных боёв..
Для них світ не закінчується Артеком - є багато цікавіших альтернатив. Ті батьки які могли відправити свою дитину в Артек, тепер можуть відправити за кордон, подивитися інше життя. "Бородіно" великий твір великого поета, але є багато інших не менш великих поетів і письменників. В Радянському Союзі усе було побудовано для возвеличування Росії і російської культури. Зараз моє покоління розплачується за це, тому що ми погано знаємо свою історію і культуру. Гарна освітня політика велася коли міністром освіти був Іван Вакарчук, тепер Квітом. При регіоналу табачнику - був повний застій.
Абсолютно згідна, з коментарем нижче, що краще б діти в пісочниці бавилися, а не сітки плели....
А я згодна с тою думкою що наше покоління розплачується. Ми вже давно дорослі і дехто з нас вже бабусі та дідусі, а наче надоучені. Мене дуже часто відвідує таке почуття, що в мене якусь ідетичність вкрали. Алеж це повертання до своїх корінь, воно може для кожної людини і щиро в душі проходить, алеж на державному рівні стільки неприємних помилок робиться, аж прикро.
11 коментарів:
Я даже не смогла написать что-то в тексте... Фотки не мои, фейсбуковские друзья моей институтской подруги, они волонтёры, сфотографировали своего сына. Он когда-то вырастит и будет видеть эти фото...
Укропчик -молоденький, зелененький... Гордость родителей и Украины.
Вчора у фб любувалася цією дитиною !!!!!
У Яны кто-то оставил комментарий: "Маленький БОЛЬШОЙ человек". А у меня слёзы на глазах.
Тем кто не понимает что мы видим, что к Украиной и украинскими людьми произошло, тем с нами не по пути... Мне одна подруга написала: "Скоро откроем фабрику по массовому производству мыла, всё началось с того, что Ириша, варила сама жовто-блакитне мило в посылки солдатам". Ирише 10 лет.
Наталю, у мене така ж реакція - сльози на очах....
На фотографії цієї дитини можу дивитися годинами.
Як би не було, але у нас, тим кому зараз 40-50 і більше, таки є синдром, в більшій чи меншій мірі, колишньої радянської людини.... хай навіть у сім'ї нас виховували в українському дусі, але школа, інститут, робота давали своє... а це покоління вільне від цього.
Наша радость и надежда! Укропусик)))
А я даже для себя не знаю хорошо это или плохо. Да они уже другое поколение, но они же не только в другом свободном духе воспитываются, у них же и что-то забирается: они не будут так как мы свободно говорить на русском, они не будут стремиться в "Артек" на каникулы, они не будут знать "Бородино" Лермонтова на изусть ( а нафиг оно надо знать его наизусть?). Я просто в Украине не живу и не вижу что приходит на место уходящего. Надеюсь только что приходящее положительно.
Таня, я так хочу что бы он в песочнице сидел, с формочками играл, а не сети плёл. Я так хочу, что бы эти сети нужны были только для учений, а не для реальных боёв..
Для них світ не закінчується Артеком - є багато цікавіших альтернатив. Ті батьки які могли відправити свою дитину в Артек, тепер можуть відправити за кордон, подивитися інше життя. "Бородіно" великий твір великого поета, але є багато інших не менш великих поетів і письменників. В Радянському Союзі усе було побудовано для возвеличування Росії і російської культури. Зараз моє покоління розплачується за це, тому що ми погано знаємо свою історію і культуру. Гарна освітня політика велася коли міністром освіти був Іван Вакарчук, тепер Квітом. При регіоналу табачнику - був повний застій.
Абсолютно згідна, з коментарем нижче, що краще б діти в пісочниці бавилися, а не сітки плели....
А я згодна с тою думкою що наше покоління розплачується. Ми вже давно дорослі і дехто з нас вже бабусі та дідусі, а наче надоучені. Мене дуже часто відвідує таке почуття, що в мене якусь ідетичність вкрали. Алеж це повертання до своїх корінь, воно може для кожної людини і щиро в душі проходить, алеж на державному рівні стільки неприємних помилок робиться, аж прикро.
Дописати коментар