Завжди відкрита до нових знайомств в інтернеті. Всегда открыта для новых контактов. Ich bin immer offen für neue Kontakte. I am always open to new contacts
Темы
- 2005
- 2006
- 2007
- 2008
- 2009
- 2010
- 2011
- 2012
- 2013
- 2014
- 2015
- 2016
- 2017
- 2018
- 2019
- 2020
- 2021
- 2022
- 2023
- 2024
- 2025
- 2026
- авиация
- Австрія
- авто-мото
- антікваріат
- балкон
- безработица
- Бельгія
- блоговедение
- быт
- відео
- війна
- волонтёрство
- времена года
- выборы
- Вʼєтнам
- Германия
- голодомор
- города
- горы
- гости
- Данія
- дети
- животные
- заброшки
- здоровье
- идеи
- истории
- история
- Ірландія
- Іспанія
- Італія
- каждодневность
- картинки дня
- катастрофы
- книги
- космонавтика
- культура
- кухня
- Латвия
- лес
- Литва
- личное
- личности
- Люксембург
- минерология
- мир
- мнения
- мода
- море
- музыка
- мысли
- народы
- Нідерланди
- новые продукты
- Норвегія
- о жизни и смерти
- общество
- океан
- окружающая среда
- отдых
- паззлы
- пазл
- пандемія
- переводы
- пиво
- погода
- подарки
- поздравления
- позитив
- познание
- политика
- Польща
- Португалія
- посуда
- поэзия
- праздники
- природа
- путешествия
- работа
- растения
- ремонт
- реставрация
- рецепты
- рукоделье
- село-деревня
- Словакія
- спорт
- статистика
- страны
- судьбы
- техника
- трагедии
- традиции
- туалеты
- Украïна
- учёба
- Фінляндія
- Франция
- хлеб
- хобби
- Хорватія
- цены
- цитаты
- Чехія
- Швейцарія
- Швеція
- школа
- энергетика
- Эстония
- юмор
- языки
- handmade
- Niederlanden
- relax
- shorts
- YouTube kanal
субота, 30 травня 2026 р.
неділя, 17 травня 2026 р.
неділя, 10 травня 2026 р.
неділя, 26 квітня 2026 р.
понеділок, 20 квітня 2026 р.
🇩🇪 Казковий замок Бургк. Märchenhafte Schloß Burgk.
Дванадцять років тому я вже бувала у цьому місці та зробила невеличкий пост з моїми емоціями та фотографіями. Погода тоді була сонячною, вітер не глушив мої слова, тому що я їх висказала в письмовій формі. Кому цікаво, будь ласка, подивіться тут:
Уявіть, що ви з’їжджаєте зі звичайної сучасної траси в самому серці Тюрінгії. Ліс стає густішим, повітря — прохолоднішим, а внизу, глибоко в ущелині, блищить срібляста стрічка річки Заале. І раптом на високій неприступній скелі виростає він — Замок Бургк (Schloss Burgk). Зовні він здається суворим, майже аскетичним воїном у кам’яних обладунках. Але варто переступити поріг — і час починає крутитися у зворотному напрямку.
Пристібайте ремені нашої уявної машини часу. Ми вирушаємо туди, де історія пахне димом вогнищ, воском свічок і лісовим мохом.
Зупинка перша: 1403 рік. Дзвін сокир та крики каменярів
Натискаємо важіль - і ми в Середньовіччі. Навколо стоїть неймовірний гамір. Місцевий володар Генріх VII з роду фогтів Гери вирішив, що стара фортеця замала і заслабка, тож наказав звести тут новий, справді неприступний замок.
Подивіться вниз, у глибокий рів: робітники в грубих лляних сорочках тягнуть величезні брили місцевого сланцю, щоб вимурувати потужні оборонні стіни. А в головному будинку, паласі, теслі саме закінчують роботу над особливою кімнатою — «боленштубе» (дерев'яною світлицею). Стіни з товстих смерекових балок ще пахнуть свіжою смолою. Зимовими вечорами тут розпалюватимуть величезну піч, а лицарі в важких плащах грітимуть руки біля вогню, запиваючи смажену дичину густим пивом і обговорюючи, хто з сусідів знову зазіхає на їхні землі.
Перемотуємо стрічку на два століття вперед. Надворі Тридцятилітня війна — часи страшні, коли Європа палає, а найманці не знають жалю. Замком тепер володіє родина Ройсс. (До речі, цікавий факт для уважних мандрівників: усіх чоловіків у цій родині за традицією називали Генріхами, розрізняючи їх лише за номерами!).
Ось у головній залі при тьмяному світлі канделябра сидить Генріх II Ройсс фон Бургк. На столі перед ним — важкий пергамент із червоною сургучевою печаткою. Князь щойно заплатив величезну суму золота самому Альбрехту фон Валленштейну, грізному головнокомандувачу імперської армії. Цей папірець — охоронна грамота. Коли за кілька тижнів під стінами замку з’являться озброєні до зубів загони солдатів, варта з підйомної брами покаже їм цей сувій. Солдати сердито сплюнуть, розвернуть коней і підуть геть. Завдяки дипломатії та гаманцю свого господаря Бургк залишиться цілим і неушкодженим.
Ще один стрибок у часі — і сувора фортеця на наших очах перетворюється на вишукану літню та мисливську резиденцію в стилі бароко та рококо.
Зазирніть на замкову кухню — її величезний димар, один із найбільших у Європі, працює на повну потужність. Кухарі у білих ковпаках крутять на рожні кабана, збивають соуси та печуть пироги з лісовими ягодами. Адже сьогодні в замку велике полювання і прийом гостей!
У Малий зал (Kleiner Saal) заходять дами в пишних сукнях, що шелестять при кожному кроці. Вони милуються новими стінами, розписаними сценами з античних міфів про пригоди Енея. А ввечері всі спускаються до замкової каплиці. За клавіші сідає органіст, і простір наповнюється чарівною, кришталево чистою музикою. Це звучить знаменитий орган роботи майстра Готфріда Зільбермана, встановлений тут у 1743 році. Кажуть, його голос настільки живий, що навіть суворі предки на портретах наче усміхаються в темряві.
А якщо вийти на вулицю в ті роки, можна побачити, як княгиня Софія неспішно прогулюється доглянутим французьким парком у бік витонченого павільйону «Софієнлюст», тримаючи в руках мереживну парасольку від сонця.
Наша машина часу м’яко зупиняється. Навколо знову тиша сучасного дня, але замок Бургк нікуди не зник. Він досі стоїть на своїй скелі над Заале, зберігши під дахом майже все, про що ми щойно мріяли: і середньовічні стіни, і велетенську кухню, і розкішні білі зали, і той самий орган Зільбермана, який досі грає на концертах.
Якщо колись будете проїжджати повз Тюрінгію — обов’язково зверніть із траси. Іноді найкраща машина часу — це просто відкриті двері старого замку.
Підписатися на:
Дописи (Atom)