Травень був таким скоротекучим, що не встигла оглянутися, а він вже й пройшов. Було багато роботи, якийсь самопресінг перед відпусткою. Я фотографувала чудову веселку перед вікнами, дережаблі понад офісом, квітучи маки, ліси, де проходили недільні травневі прогулянки, але ж зібрати ті всі аеродінамічні і природні красоти у один пост не вдалося.
***
Яна запитала мене, ще у "Одноклассниках", чому я перейшла у спілкуванні на українську мову і роблю це так концеквентно, не перестрибуючи на російську. Я знаю 4 мови, але ж на фоні всіх політичних подій я прийшла до висновку, що рідну знаю найгірше. Щоб написати одне речення чи короткий абзац українською, мені приходилося спочатку залазити у перекладач google і шукати переклад одного чи кількох слів, які ніяк не приходили в голову. Яна сама виросла у Хабаровську, росіянка за національністью, ми вчились і одному ВНЗ, але ж доля залишила її у Києві і вона була тою людиною, хто формував останні три роки мою позицию до подій в Україні. Яна була активною учасницею Майдану, волонтеркою, фанаткою Вакарчука. Зараз, коли всі ці брудні соціальні мережі позакривали в Україні, мені там також не стало що робити. Але мову треба привести у стан рідної, а не позичати всі думки з мов, які мені подарувала доля.
***
Якою би солов'їною не була українська, все ж назва столиці Ірландии звучить українською не гарно - Дублін, дубово якось. Я буду називати її так як називають її частіше всього у світі - Даблін. Це англійська назва. Мало хто знає, що в Ірландіі є своя мова, звуть її просто ірландська, чи гелік. В Ірландії існують теріторії де люди не забули рідну мову, хоча вони там ведуть боротьбу за незалежність від Британії не 4 роки, а 400. Гелик (німецькою - Gälisch) вивчають у початковій школі, всі назви на вулицях і автомобілних шляхах написані ірландською і англійською. А потім після початкового шкільного періоду життя, якось все затихає і спілкуватися англійською стає зручніше. Ірландською Dublin це буде Baile Átha Cliath. Назва Dublin прийшла з Скандінавії djúp lind, що означає "глибока затока", але ж легенди кажуть, що так звали це місто задовго до того як туди попали вікінги. Як ви всі зрозуміли, з другого червня ми були у Ірландії. Автобусна подорож вдовж Атлантичного узбережжя - Wild Atlantic Way. Кожний день нова ціль, кожний день нова кровать.
Даблін зустрів нас відливом. Вигляди зверху - картинки-живописи.
***
Яна запитала мене, ще у "Одноклассниках", чому я перейшла у спілкуванні на українську мову і роблю це так концеквентно, не перестрибуючи на російську. Я знаю 4 мови, але ж на фоні всіх політичних подій я прийшла до висновку, що рідну знаю найгірше. Щоб написати одне речення чи короткий абзац українською, мені приходилося спочатку залазити у перекладач google і шукати переклад одного чи кількох слів, які ніяк не приходили в голову. Яна сама виросла у Хабаровську, росіянка за національністью, ми вчились і одному ВНЗ, але ж доля залишила її у Києві і вона була тою людиною, хто формував останні три роки мою позицию до подій в Україні. Яна була активною учасницею Майдану, волонтеркою, фанаткою Вакарчука. Зараз, коли всі ці брудні соціальні мережі позакривали в Україні, мені там також не стало що робити. Але мову треба привести у стан рідної, а не позичати всі думки з мов, які мені подарувала доля.
***
Якою би солов'їною не була українська, все ж назва столиці Ірландии звучить українською не гарно - Дублін, дубово якось. Я буду називати її так як називають її частіше всього у світі - Даблін. Це англійська назва. Мало хто знає, що в Ірландіі є своя мова, звуть її просто ірландська, чи гелік. В Ірландії існують теріторії де люди не забули рідну мову, хоча вони там ведуть боротьбу за незалежність від Британії не 4 роки, а 400. Гелик (німецькою - Gälisch) вивчають у початковій школі, всі назви на вулицях і автомобілних шляхах написані ірландською і англійською. А потім після початкового шкільного періоду життя, якось все затихає і спілкуватися англійською стає зручніше. Ірландською Dublin це буде Baile Átha Cliath. Назва Dublin прийшла з Скандінавії djúp lind, що означає "глибока затока", але ж легенди кажуть, що так звали це місто задовго до того як туди попали вікінги. Як ви всі зрозуміли, з другого червня ми були у Ірландії. Автобусна подорож вдовж Атлантичного узбережжя - Wild Atlantic Way. Кожний день нова ціль, кожний день нова кровать.
Даблін зустрів нас відливом. Вигляди зверху - картинки-живописи.
Привезли нас у готель на одну ніч, з кумедною назвою "Red cow" - Червона чи руда корова. Розказали коли сніданок, коли старт у подорож, де трамвай, де бар з напоями, де буде о сьомій вечора вечеря і в якому ресторані. Ми вибрали трамвай до центру міста, йшли щось там с черветь години цими містками-переходами і дивувалися яке брудне місто, скріз валялися алюміневі банки, пластік, пивні пляшки. Для людини з Німеччини - шок. Але ж зараз, забігаючи наперед, хочу сказати - подорож була найемоціональнішою у моєму житті.
Те що готель звався "Червона корова" - це нормально, далі по дорозі були зупинки Black hors (чорний кінь), Blu bells (блакітні дзвоники)...Кольоровенько так.
Центр був дійсно дуже кольоровий. Міст через річку Ліффі ще трошки мав якусь гідність європейської столиці.
А дальніше як пішло-поїхало...
Всі кольори веселки. Знаю тепер звідки пішов цей вислів "дурдом-веселка".
На моє зауваження, що всі ці фарби викликані тим, що я не бачу великих граціозних будівль, лише робітничі триповерхові будови, мій чоловік зразу ж мене обломав висловом-докором "Du mit deinem Gigantismus" (ти з твоїм гигантизмом) - через майже три десяткі років життя на Заході совок вийшов з мене лиш частково. Приникла, більш не висловлювалась і вирушила шукати історичні фасади.
Пам'ятник геноциду армянського народу...неочікувала таке побачити...
І один на одному паби за пабом - майже 1000 тільки в Дабліні... З них жива музика, танці цілу добу, гіннес і віски рікою, галас...Це один з них:
Я знайду ще час та напишу більше про столицю і взагалі про цю смарагтову острів-країну, а сьогодні ще 2 слова про лівосторонній рух.
Про те що там, як і у Великій Британії їздять ліворуч всі теоретично знають, але на практиці це виглядає дуже цікаво. Вже в аеропорту всіх повідомляють таким чудовим стендом на фоні кольорів ірландського прапора і трьома мовами:
А розминутися на дорогах вздовж Атлантики приходиться от таким чином. З автівками:
З автобусами. (Цей хлопчик у жовтому - це не водій, не шукайте у його руках кермо).
а там де дорога широка є інші "атракціони":
Без баранів не обходилося. Цих от чекали з півгодини, поки вони перейшли дорогу, бо вони були дуже ввічливі, цибали по перед нас, бекали на нашого шофера і не збиралися поспішати.
І ще розкажу про номера автівок. Перші 2 цифри - це рік випуску авто (17-2017), третя цифра - півріччя (перше), D - це Дублін, ну а потім йде якийсь нумер... Як ви бачите, маленькими літерами написано Baile Átha Cliath, тоб-то Даблін, щось є в сердці своє індівідуальне. Авто отримує цей нумер і він дійсний на все життя цієї машини.
До побачення, я ще повернусь до цієй теми.
11 коментарів:
А на Голвейському ярмарку були, строкаті панчохи купляли, ріл танцювали?
Дочка була кілька років тому, теж казала, що не дуже схоже на столицю і як відійшли трохи далі від центру то побачили пусті будівлі і потрощені шибки.
Але смачнішого стейка не їла ніде і ніколи:)
Усю програму виконали на 100 відсотків! Замість панчохів прикупили светра. Англійський ярмарок був у Cork. Запитую у чоловіка: "Навіщо тобі такий товстий светр?" - каже: "Виключу в зимку опалення, вдягну обновку, ляжу на діван, буду економити паливо, мріяти і згадувати Ірландію".
От стейком і Irish stew нас не накормили, є привід ще декілька разів туди поїхати. С нашого аеропорту, 78 км від нас, літають ловкастери за 29,90 €, тепер знаємо що і як, то можна буде обійтись без турбюро. Ми їздили по такій програмі де входила ночівля, сніданок і вечеря, всі екскурсії. В день була напруженість, багато що запропоновано і все хотілось "захопити". В обід їли сендвічі, чи сконс з чаєм. Картопляне пюре було на вечерю кожний день. Вже третій день вдома їмо макарони і рис.
Я сразу предупреждаю, что сама по-украински не умею ни писать, ни говорить. Только читать и слушать. Так что, мне отвечать можно и нужно по-украински, но сама я, при всём желании, останусь русскоязычным читателем блога. ;)
Обожаю украинский язык! Надо было раньше начинать писать на нём!
Кстати, только когда написали, заметила, что блог на другой язык перешёл. Предыдущие несколько постов на украинском воспринялись совершенно естественно. ;)
Надя, надо наверное в жизни пользоваться всеми языковыми возможностями, а не ограничиваться одним языком. Так интереснее. Но про Ирландию дальше на английском писать не стану, достаточно того что узнала что Ирландия очень литературная страна и поназаказывала в интернету книг про Ирландию на английском и немецком.
Наталю, дуже цікава подорож ! Так гарно написано, що дуже захотілося у Даблін ! Але,на жаль, Шотландія не входить у Шенгенську зону.
Дорожніх атракціонів було у вас багато !!!! Вразив тунель ))) кілька сантиметрів вправо чи вліво і можна застрягнути ?! Біла полоса, мабуть, для того щоб автобуси строго по ній їхали ?
Тетяна, ще не Шотландія, і не Північна Ірландія, це Республіка Ірландія і вона входить в ЕС, алеж якось обмежено в Шенгінську зону, бо це острів і попасти на цей острів без паспортного контролю не можливо. Десь я читала, що тільки за географічним положенням з усіх країн знаходиться західніше всіх країн які надали Україні безвіз, тому це безвізове право вступило в силу не о півночі, а на 3 години піздніше. А зараз почала дивитися - так треба віза. Тому існує трохи непорозуміння, чи входить, чи не входить. А в Дублін із Львова дуже реально попасти. Я читала колись місяці з 2 тому про ловкастер Raynair, що він буде літати з Дубліна до Львова. З німецького Меммінгена (від нас 78 км) до Львова і в Київ в Жуляни. У нас білети на ці літаки є вже у продажу за 29,99 € в оба кінці. Таку ціну спонсує наш уряд. В Україні також планували, алеж український уряд не дуже поспішає стати спонсором. Алеж це все дрібниці, весь той процес що почався він буде розвиваться.
Наталю, у мене наступив географічний кретинізм )))))) а все тому, що ліньки було зайвий раз глянути в довідку (від нерадивих студентів заразилася мабуть )))))))).
Так, я читала інформацію, що Raynair збирається літати зі Львова до Дубліна, але чомусь у мене в голові не прив’язалося до безвізу. ))))) голова, мабуть, була зайнята чимось іншим )))))
Там через Brexit трохи непонятка. Якщо Велика Британія вийде з ЕС, то Шотландія і Північна Ірландія хочуть в ЕС залишитись і подати заяви до європейських инстітуцій. У республіці Ірландія всі бояться нової революції, війни і всього іншого негативного, бо там тільки боротьба сотні років. Це була така інформація у подорожі, а вчора мадам Мєй щось там представляла якийсь план що до виходу, там і були їх плани на Шотландію і Північну Ірландію. Короче поживемо - побачимо.
Дописати коментар