Рік поспішно крокує до закінчення. На початку жовтня я схаменилася - в мене ще 21 день відпустки. Купили поспішно квітки на один лоукостер до Київа (Wizzair), оплатили одну валізку, ніяких подарунків, оnline check-in вдома - це ще 16 евро зекономили, політ туди і назад обійшовся в половину, тоб-то на двох 320 евро, аеропорт блище чим Мюнхенський - тільки 78 км, парковка в три рази дешевша чим у Мюнхені. В Київі сказала чоловікові: "Хочешь зрозуміти як люди живуть - ніяких таксі, ніяких ресторанів, спустись на землю, починай лічити гроші і цінуй кожну копійку, і якшо щось не подобається - змовчи, не роби людям прикрощів". Мені було легше, я була в Україні 1,5 роки тому, у мойого чоловіка була перерва в 5 років, як зараз кажуть "був ще до війни". До автовокзалу з Жулян добиралися тролейбусами - сумма 8гривн, це десь 25 евроцентів. Тролейбуси стареньки, алеж чисті, працюють електронні табло, об'являють зупинки, є ще екзотіка останього століття - кондуктори і компостери, алеж рух цих тролейбусів можна прослідкувати на мобілці - скріз wifi, всі тролейбуси з JPS. Перевіряючими працюють вдвох тендітні жінки в униформах, а не амбали в 2 з лишнім метри. 2 Кави і 2 пиріжка з сиром - 35 гривн. Мій чоловік не хотів, начеб-то, алеж з'їв і мій пиріжечок - смачно - так і промовив українською. Потім їхали нормальним автобусом 290 км до дому, дорога поки ще погана. Ми були майже єдині пасажири хто в кассах купив квітки - інші домовляються з водієм, щоб було хоть трішечки дешевше. Шофер на наших очах башляє перевіряючему, а потім скоренько в дорогу. Я завжди пишу ціни і порівнюю їх з ранішіми поїздками (204 гривни - 6,5 евро), тоб-то стало ще дешевше. Взагалі раніше все в Україні нам було на відсотків 30-40 дешевше, а у цій мандрівці в рази, в 3-4.
А вдома тепло, пахне смачною їжею, покладені чисті рушникі у ванній кімнаті, нове мило, підготована постіль і тапочки.
Алеж відпустка є відпустка, скромно не вийшло. Сестра була також у відпусці, тому були і шашлики на дачі при холодному вітрі, і прогулянки, і піцерії і запрошення у гості, і салони краси... про все це може піздніше. Сьогодні про дендропарк у Умані. Ми дуже рано приїхали і в перші години, були майже наодинці з природою.
Вже в мене і слова закінчилися...
Хіба ж вони тут потрібні?
А потім були і відвідувачи і музики. Парку вже 221 рік.
Красу ніхто не відміняв.
Який настрій виникає після таких фото?
От такі є в Украіні парки, до них варто завітати.
6 коментарів:
Настрій після таких фотографій цілком романтичний ! До Львова не доїхали?
До Львова мріяли. Алеж мій племінник був у Львові за неділю до нашого приїзду з своїм класом, йому дуже сподоболось, не так вже й багато буває в них різних мандрів. Зі Львовом ми пов‘язували ще переліт в Україну, думали прилетимо у Львів, а сестра приїде з сином на потягу. Но поки що с нашого Меммінгена у Львів літаки не літають. Алеж все у майбутньому. Потім все перегралось, почали думали про Кам‘янец-Подільскький, теж не вийшло, вийшов тільки Умань і на зворотній дорозі Київ.
Софіївка... обожнюю...
Добре що є інтернет, можна не на лавочці чи на стіні накарлякати «Ми там були»,а в інтернеті :-).
Дуже гарний парк ... світлини теж настільки чудові - ніби побувала там сама!
Дякую. Хоча якісного фотоапарата не маю. А ви пишіть про Львів, він в мене планах.
Дописати коментар