Навкруги так по-літньому чудово, що немає слів. Думки пливуть, заспоковують. Існує якась розпорядкованість дій і моментів. Все нове що приходить у моє життя це як ланці одного ланцюжка. На роботі наш шеф організував нам дуже цікавий день: пів дня була екскурсія на профільну фірму із нашої галузі, щоб розширити наш професійний кругозір, а другу половину провели в одному культурно-історичному музеї під відкритим небом, опинилися в одинадцятому столітті, потім був ресторан, не хотіли розходитись. Про це сьогодні писати не буду, бо це окрема тема. Саме у цьому музеї я взяла на полиці один невеличкий проспект з мандрівними пішими доріжками по нашому регіону. От вам і два пов'язані між собою ланця. Один позитив народжує наступний. І вже початі вихідні на питання "що будемо робити?" знала відповідь: тур перший, село Саульдорф, починаємо по проспекту найближчий до нас тур. Пішки по лісу на рівні 600 метрів, такий собі кружок по рівниній природі з 10 кілометрів. Це було за планом, а пройшли 13 км, бо природа не відпускала. Там озера, ліс, високі трави, птахи і тварини. Мене ідея цієї манюсенької книжечки-проспекту зачарувала: і карта є, і де припаркувалися, і скільки часу на все приблизно планувати, і скільки метрів на рівнем моря, чи долина, чи гірська теріторія, і куди можна зайти щоб вгамувати спрагу чи задовільнити виниклий на свіжому повітрі апетит. От такий маркетинг потрібен Україні, щоб люди крім єдиного моря знали що чудо не десь далеко, а поруч.
От такий невеличкий кишеньковий путівник (Pocketguide)
І такі дивовиди
Озера не натуральні, а виникли після якогось кар'єру, їх так і звуть общою назвою - Baggersee. Слово Bagger - це екскаватор. Але ж після роботи кар'єру була проведена повна ренатурація, озеленення берегів. В таку "новобудову" рванули на заселення птяхи. Орнітологи не забарились почати наукові дослідження. Поставили дві металеві вишки для натуралістів і фотографів. Тому і види наче сверху, як небо відображується в воді.
Є шість озер, чи може більше, в яких дозволено ловити рибу, алеж купатися можна тільки в шостому. "Тихі" водойоми засадити лататтям. Різними сортами.
Пісня спить у кожній речі, які мріють як у течі. Світ здіймається до співу, ти знаходишь дивне чтиво. (Йозеф фон Ейхенрофф)
А за ціми лісами і озерами, ближче до села - вже зріють злаки.
Чудової вам всім неділі.
8 коментарів:
А у нас я бачила латаття тільки білого кольору. А тут диво дивне...
Там були ще дуже великі і рожеві маленьки, алеж поруч сиділи люди, ловили рибу, не хотілося їм заважати.
Дякую за прогулянку, Наталю ! В Україні бракує таких путівників - це правда.
Я хоч вже і більшу половину життя живу в Німеччині, алеж деб я не була, чи 100 метрів від моєї квартири, чи тисячи кілометрів, я завжди на все дивлюся через призму "от якщо б таке було б в Україні". В Україні та сама історія: от би такі солодкі помідори чи гарні дині в Німеччині. Як би б можна було не тільки уявляти, а й все що десь бракує зібрати в одному місці - це був би мій приватний рай :-))
Наталю, вітаю з Днем Ангела ! Бажаю доброго здоров’я, гарного настрою, здійснення бажань !
Дякую! Я й і не здогадувалась що в мене свято))).
Очень красивое первое фото, где поле с ромашками!
Спасибо, Ленчик! Что-то грустно на душе и лето прошло, и ромашки... Блог вести облом почему-то.
Дописати коментар