Темы

середу, 6 липня 2016 р.

Тільки сльози...

5 липня під час бойових дій на території Луганської області загинув 41-річний працівник Ладижинської ТЕС Ігор Воловенко.

Про це Lada.FM повідомили у прес-службі підприємства.

Боєць був призваний до лав Збройних сил України 13 липня 2015 року Гайсинським об’єднаним районним військовим комісаріатом. Служив у розвідувальній роті. Підрозділ Ігоря Воловенка дислокувався в районі м. Попасна Луганської області.

До мобілізації Ігор Воловенко 22 роки працював складачем поїздів 5 розряду паливно-транспортного цеху Ладижинської ТЕС. Проживав у селі Новоселівка Гайсинського району Вінницької обл.

Загибель Ігоря Воловенка стала неймовірним горем для дружини та двох дітей, а також для всього трудового колективу ТЕС.

«Ігор був надзвичайно відповідальним працівником, виконавчим та працьовитим. Прекрасна людина, наставник. Всі новачки навчалися саме в нього, адже це був наш найкращий працівник. Він вмів розказати і показати, і знайти підхід до кожної людини. А для друзів і колег по роботі Ігор був справжнім другом, на котрого завжди можна було розраховувати у скрутний час. Він був прекрасний сім’янин – виховував доньку та сина. Це трагедія для усіх нас. Війна забирає в нас кращих людей, котрих ми любимо і котрими пишаємося»,– говорить заступник керівника паливно-транспортного цеху Леонід Платонов.

Як прес-службі підкреслили, що компанія ДТЕК та гуманітарний штаб «Допоможемо» Ріната Ахметова нададуть допомогу сім’ї загиблого енергетика.
 
 
 

6 коментарів:

Tetyana Mazur сказав...

Боже, знову загибель Воїна.....

Elena Konoreva сказав...

Царствіє небесне загиблому. Сил рідним все це пережити. В нашому місті що не місяць, то похорон воїна.

Natalija K. сказав...

Зову діти без батька залишилися, знову батьки осиротіли, знову жінка залишилася вдовою... Я ненавиджу усіх хто цю війну почав, хай їм наступить найстрашніша кара, хай будуть вони на віки віків прокляті.

Natalija K. сказав...

Пишуть що все затихає, що немає так багато смертей как у 2014-15 роках. Кожна едина смерть на війні це забагато, сердце болить за кожного. Лена, у мене стільки ненависті, я не знаю як її подолати.

Людмила Левина сказав...

Аби ж то... затихало... щодня майже

Natalija K. сказав...

Пишуть один-два за сутки, а хоронять так часто і так багато, чи то просто так боляче людям, що вони про одного заґадують багато разів та скрізь і з'являється таке уявище, що цім смертям немає кінця.