Темы

суботу, 9 липня 2016 р.

Французський суп з цибулі

Я дивлюся, що у моєму блозі під відміткою "Кухня", чи "Рецепти" одні супи. Це те, що дуже рідко буває на нашому столі. Не знаю чому. Є така німецька думка, що суп - це "аrme Leute Essen" - їжа бідніх людей, що це тільки вода у шлунку. Дурниці це все - суп, це святе. А старовинні супи, це перевірена віками добротна страва.
Коли мої домашні просили зварити французьський суп з цибулею, я не погодилась до тих пір поки не покоштувала його у Парижі.
Там він був аутентичним, дійсно французьским, рустікальним, а не інтерпетацією чогось кимось.

Дома я готую його так: піджарую на сковордці трохи шинки чи дрібно порізаного кубиками сала, беру на 2 персони 3-4 середні цибулини, ріжу вздовж, та підсмажую їх на тому салі, солю та трохи підсолоджую цукром, потім припорошую мукою, десь чайна ложечка, перемішую та затушую усе одною склянкою білого вина (не ріслінг, а щось по солодше, сірий монах, наприклад). Потім усе відправляється у кастрюльку, заливається десь літрою бульйону, коли немає дійсно натурального вареного бульйону піде і якийсь із інстанту (кубик), перчу та кладу лаврушку. Потим, це важливо, включаю на 220°С духовку. Супчик вариться на плиті десь 15-20 хвилин. За цей час роблю невеличкі грінки з баґету, білого хліба, чи як цей раз тост-хліб підсмажую у тостері. Цей теплий хлібчик пензликом помазую часничною олією (суміш часнику і олії). Тру на терці твердий сир.
Коли суп зварився, розливаю його в воґнестійкий посуд, зверху кладу грінки и посипаю сиром. Потім усе відправляється у духовку та запікається хвилин 10.
Суп дуже ситний, каллорійний, гріє тіло і душу, підходить більше до зими, чим до спекотного літа, алеж якщо засвербіло-захотілося, то нічого мене від нього не втримає. Після варки та запікання можна і вентилятор підставити на кухні для охолоди духовки.
СМАЧНОГО!
 

середу, 6 липня 2016 р.

Тільки сльози...

5 липня під час бойових дій на території Луганської області загинув 41-річний працівник Ладижинської ТЕС Ігор Воловенко.

Про це Lada.FM повідомили у прес-службі підприємства.

Боєць був призваний до лав Збройних сил України 13 липня 2015 року Гайсинським об’єднаним районним військовим комісаріатом. Служив у розвідувальній роті. Підрозділ Ігоря Воловенка дислокувався в районі м. Попасна Луганської області.

До мобілізації Ігор Воловенко 22 роки працював складачем поїздів 5 розряду паливно-транспортного цеху Ладижинської ТЕС. Проживав у селі Новоселівка Гайсинського району Вінницької обл.

Загибель Ігоря Воловенка стала неймовірним горем для дружини та двох дітей, а також для всього трудового колективу ТЕС.

«Ігор був надзвичайно відповідальним працівником, виконавчим та працьовитим. Прекрасна людина, наставник. Всі новачки навчалися саме в нього, адже це був наш найкращий працівник. Він вмів розказати і показати, і знайти підхід до кожної людини. А для друзів і колег по роботі Ігор був справжнім другом, на котрого завжди можна було розраховувати у скрутний час. Він був прекрасний сім’янин – виховував доньку та сина. Це трагедія для усіх нас. Війна забирає в нас кращих людей, котрих ми любимо і котрими пишаємося»,– говорить заступник керівника паливно-транспортного цеху Леонід Платонов.

Як прес-службі підкреслили, що компанія ДТЕК та гуманітарний штаб «Допоможемо» Ріната Ахметова нададуть допомогу сім’ї загиблого енергетика.